Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року Справа № 924/1365/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Данилової Т.Б., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Транс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014р.у справігосподарського суду Хмельницької областіза позовомкомпанії MCD (MINERALS&CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITEDдотовариства з обмеженою відповідальністю "ДН Транс" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної академії наук України" третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" простягнення 206453,89 грн. за участю представників сторін:

позивача: Доценко К.І. (представник за дов. від 10.09.2014р. №1964),

відповідача: Лозінський М.В. (представник за дов. від 11.11.2013р. б/н),

третьої особи на стороні позивача: не з'явився,

третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Компанія MCD (MINERALS&CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITED звернулась до господарського суду Хмельницької області із позовом до ТОВ "ДН Транс" про стягнення 206453,89 грн., з яких 200 841, 32 грн. - вартість втраченого (загиблого) вантажу, 5 612, 57 грн. - сума процентів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №Т11/8-26 від 26.08.2011р. щодо збереження вантажу, в результаті чого товар був доставлений мокрим. Відповідач компенсувати завдані цим збитки позивачу відмовився. Враховуючи, що партнер позивача Brenntag SPA вимагає заміну товару, також здійснив оплату такого товару і має право на стягнення штрафних санкцій, позивач вважає за необхідне здійснення компенсації збитку MCD (MINERALS&CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITED в сумі 18 392, 00 Євро, з посиланням на норми права.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.01.2014 р. у справі №924/1365/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014р., позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 200 841, 32 грн. вартості втраченого (загиблого) вантажу та 5 585, 05 грн. процентів. У стягненні 27,52 грн. процентів відмовлено.

Вказані судові акти мотивовані обґрунтованістю позовних вимог з посиланням на докази наявні в матеріалах справи, положення контракту від 26.08.2011р. № Т11/8-26 та норми права.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та постановою, ТОВ "ДН Транс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема скаржник вказує, на обставини, що свідчать про відсутність його вини у зіпсуванні товару.

У запереченнях на касаційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2011р. між компанією MCD (MINERALS & CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITED, як замовником та ТОВ "ДН ТРАНС", як перевізником було укладено контракт № Т11/8-26 щодо здійснення внутрішньодержавних та міжнародних перевезень вантажним автомобільним транспортом, за яким замовник зобов'язався не пізніше, а ніж за 1 день до початку завантаження надіслати перевізнику заявку на перевезення вантажів.

На підставі заявки MCD (MINERALS & CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITED від 11.03.2013р., був направлений транспорт за маршрутом ДП "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні НАН України" (м. Калуш, Івано-Франківська область, Україна) до місця вивантаження товару - Brenntag SPA-Dep.Trezzano II, Via Boccaccio 3 ENT. Pergolesi, 29000 Trezzano sul Naviglio ITALY.

Відповідно з відміткою на заявці ТОВ "ДП ТРАНС" був наданий автомобіль РЕНО ВХ7384ВН (ВХ2425ХТ) для перевезення пірогенного кремнезему (вага брутто 5551кг). Відповідно до інвойсу MCD (MINERALS & CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITED №25 від 06.03.2013 р. вартість товару пірогенний кремнезем (код УКТЗЕД 2811220000) становила 18392,00 Євро.

Згідно п.4.4. зазначеного контракту перевізник, зокрема, зобов'язався здійснювати контроль за правильністю завантаження, розміщення та кріплення вантажу з метою забезпечення його збереження при перевезенні, розподіленню навантаження на вісь, всі виявленні зауваження при завантаженні в упаковці записувати в CMR.

Судами встановлено, що міжнародна товарно - транспортна накладна СМR № 035736 не містить будь-яких зауважень перевізника щодо виявлення нецілісності упаковки товару під час завантаження.

Відповідність упаковки ТУ У 24.1-05540209-003:2010 в момент завантаження товару підтвердило також Державне підприємство "Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні НАН України" в своїх письмових поясненнях.

19.03.2013р. одержувачем товару Brenntag SPA в СМR № 035736 була здійснена відмітка про те, що в місці вивантаження товар прибув з намоклими мішками. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, в графі 24 CMR №035736, яка повинна містити відмітку про одержання вантажу, а також дату та місце одержання - відсутні будь-які записи одержувача.

На підставі наведеного, а також завіреної копії перекладу листа Brenntag SPA від 29.03.2013р. судами встановлено, що доставлений аморфний двоокис кремнію вагою 4840 кг на загальну суму 18392 євро є повністю мокрим через погані умови перевезення, внаслідок чого товар є фактично непридатним до його використання, й зворотного відповідачем у справі не доведено.

Із листа Brenntag SPA від 10.04.2014 р., адресованого компанії MCD (MINERALS & CHEMICALS DISTRIBUTION) LIMITED встановлено, що останньою було повністю повернуто попередню оплату пірогенного кремнезему в сумі 18392 євро.

20.03.2013р. компанією MCD на адресу ТОВ "ДН-ТРАНС" була надіслана первинна претензія, а також надіслані претензії від 28.03.2013р., від 02.06.2013р. щодо фізичних властивостей та якісних характеристик товару.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до п.п.1,2 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути (п.2 ст. 17 Конвенції).

Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в п. 2 ст. 17, лежить на перевізнику.

Згідно п. 5.4 контракту перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі його вантажоодержувачу, компенсуючи втрати в 100% обсязі від вартості вантажу.

Крім того п. 5.7 контракту, саме на перевізника покладено обов'язок слідкувати за цілісністю упаковки під час транспортування. Перевізник повинен бути присутнім при завантаженні товару, при цьому суворо контролювати кількість матеріалу, що завантажується, звіряти марку матеріалу, що завантажується з документами, а також перевіряти цілісність упаковки при завантаженні й вивантаженні, обов'язково бути присутнім під час вивантаження товару, підписати документи прийому - передачі, бути присутнім при переважуванні вантажу і при підписанні Weight Certificates.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої та апеляційної інстанції про покладення саме на перевізника відповідальності у виді обов'язку відшкодувати збитки, заподіяні позивачу ушкодженням вантажу в сумі 100 % його вартості, тобто 18392 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату звернення з позовом (10,920037 грн. за 1 євро) становить 200841,32 грн.

Також враховуючи положення ч. 1 ст. 27 Конвенції, колегія суддів погоджується з висновком судів про стягнення з відповідача відсотків, в сумі 5585,05грн. (18392,00євро х 5% х 203 дні), що обраховані із розрахунку п'яти відсотків річних саме з дня надсилання перевізнику письмової претензії, тобто в даному разі з 29.03.2013р.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.11110 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному випадку не відбулось.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Зазначення судом апеляційної інстанції в описовій частині постанови щодо винесення місцевим господарським судом рішення з даної справи про відмову в позові, колегія вважає опискою, яка відповідно до ст. 89 ГПК України підлягає виправленню судом , який її допустив.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014р. у справі №924/1365/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Т.Б. Данилова

В.І. Шаргало